Кого позбавлять відстрочки з листопада 2026 року, а у кого вона залишиться? Законопроект
Статус документа: про що йдеться
На сторінці омбудсмена України з прав людини Людмили Денисової нещодавно було опубліковано текст законопроекту, яким пропонується внести низку змін до переліку підстав для відстрочки від мобілізації, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та низку змін до переліку підстав для звільнення з військової служби, передбачених статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Перш ніж переходити до суті запропонованих змін, необхідно чітко визначити юридичний статус цього документа. Йдеться саме про законопроект: він не прийнятий Верховною Радою України, не підписаний і не набрав чинності. Більше того, на момент підготовки цього матеріалу він навіть офіційно не опублікований у встановленому порядку й не призначений до розгляду — тобто не пройшов жодної зі стадій законодавчої процедури, передбачених Регламентом Верховної Ради України. У зв’язку з цим залишається відкритим питання про те, чи буде він взагалі ухвалений, чи залишиться в поточній редакції, чи буде істотно перероблений у процесі розгляду.
Проте зміст законопроекту заслуговує на окремий та ретельний аналіз, оскільки в разі його ухвалення — навіть у зміненому вигляді — він може суттєво вплинути на права значної кількості військовозобов’язаних громадян, які наразі користуються правом на відстрочку з різних підстав. Цей матеріал підготовлено виключно на підставі наданого короткого змісту зазначеного законопроекту і не містить жодних додаткових припущень чи домислів щодо його тексту.
Також рекомендую своє відео з аналізом законопроекту щодо скасування відстрочок за посиланням: https://youtu.be/21lWoZiINyA
Підстави, які залишаються без істотних змін
Законопроект стосується далеко не всіх підстав для відстрочки. Низка категорій осіб зберігає своє право на відстрочку або взагалі без змін, або з мінімальними, практично непомітними корегуваннями.
Бронювання. За заброньованими зберігається право на відстрочку, однак окремо, поза рамками розглянутого законопроекту, вже готується посилення критеріїв бронювання: за наявною інформацією, відповідна постанова вже прийнята, але ще не опублікована — тобто це окремий процес, не пов’язаний із законопроектом, що аналізується.
Інвалідність та тимчасова непридатність до військової служби. Відстрочки для інвалідів, а також для осіб, тимчасово непридатних до військової служби, залишаються без змін.
Багатодітні батьки. Зберігається відстрочка для тих, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, за винятком випадків, коли є заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує платіж за три місяці.
Батьки-одинаки. Практично без змін зберігається відстрочка для батьків, які самостійно виховують дитину віком до 18 років у зв’язку з тим, що мати померла, зникла безвісти, позбавлена батьківських прав або є судове рішення про те, що батько самостійно утримує та виховує дитину. Або якщо батько є батьком-одинаком із відповідним записом у книзі про народження дитини. При цьому пропонується доповнити цей пункт: додається підстава, згідно з якою право на відстрочку також виникає, якщо мати (або один із батьків) перебуває у місцях позбавлення або обмеження волі, або під арештом (за винятком домашнього арешту), Ці уточнення розширюють, а не звужують коло осіб, які мають право на цю відстрочку, тому це коригування слід оцінювати як сприятливе для відповідної категорії осіб.
Отже, чотири найбільші за охопленням групи пільговиків — інваліди, тимчасово непридатні, багатодітні та батьки-одинаки — у своєму правовому становищі істотно не змінюються. Основний удар законопроекту припадає на інші категорії, розглянуті далі.
Відстрочка для батьків дітей-інвалідів та дітей із важкими захворюваннями — запропоноване посилення вимог
У чинній редакції право на відстрочку має військовозобов'язаний, який є батьком, опікуном, піклувальником, прийомним батьком або батьком-вихователем дитини до 18 років з інвалідністю або дитини, хворої на особливо тяжкі захворювання з окремого переліку. Важлива особливість чинного регулювання полягає в тому, що це право зберігається за батьком незалежно від того, чи є у дитини мати та який її статус.
Законопроектом пропонується зберігати відстрочку на цій підставі лише за умови, що відсутні інші особи, зобов’язані виховувати цю дитину, або якщо в сім’ї є двоє дітей віком до 18 років і одна з них має інвалідність або страждає на тяжке захворювання. Відповідно, якщо у дитини є мати, вона за загальним правилом вважатиметься перешкодою для відстрочки батька, крім випадків, коли в сім’ї двоє дітей віком до 18 років.
Особливо слід зазначити суттєву прогалину в юридичній техніці: у тексті законопроекту не уточнено, чи є перешкодою для відстрочки мати, яка сама є інвалідом або сама потребує догляду. Це питання в пропонованій редакції залишається відкритим, що при буквальному застосуванні норми територіальними центрами комплектування може призвести до необґрунтованої відмови у відстрочці навіть у ситуаціях, коли мати фактично не в змозі нести тягар догляду за дитиною.
Як юрист, я вбачаю в цьому прямий ризик численних судових спорів, оскільки неповнота норми неминуче спричиняє розширене тлумачення на місцях.
Догляд за повнолітньою дитиною-інвалідом — без змін
Відстрочка для тих, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина-інвалід першої або другої групи, законопроектом не зачіпається і залишається без змін. Однак уже сьогодні на практиці зберігається неврегульоване та спірне питання: чим саме доводити факт перебування дитини саме на утриманні військовозобов’язаного. Ця невизначеність зберігається й після ухвалення законопроекту, що саме по собі вже є недоліком чинного регулювання, який не усунуто розглянутим законопроектом.
Усиновителі, опікуни та піклувальники дітей-сиріт — без змін
Відстрочка для усиновителів, опікунів, піклувальників та прийомних батьків-вихователів дітей віком до 18 років, за умови, що на момент встановлення відповідного статусу дитина мала статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також залишається без змін.
Важливо зафіксувати ключову сьогоднішню відмінність у самому пункті 9: під час оформлення відстрочки для догляду за батьками дружини наявність інших родичів уже зараз впливає на можливість отримати відстрочку, а під час оформлення для догляду за власним батьком, який потребує постійного стороннього догляду, наявність інших родичів значення не має. Саме ця друга підстава сьогодні є єдиною можливістю оформити відстрочку тим, у кого, наприклад, є сестра, яка не є військовозобов’язаною та не має довідки ЛКК або інвалідності.
Законопроектом пропонується позбавити військовозобов’язаних саме цієї останньої можливості. Право на відстрочку за пунктом 9 для догляду за власними батьками пропонується зберегти лише за умови, що у батька чи матері, за якими здійснюється догляд, відсутні інші діти, чоловік або дружина, а також інші живі батьки. Якщо хоча б один із цих родичів є, відстрочка, згідно з пропонованими змінами, скасовується. Те саме стосується й відстрочки для догляду за батьками дружини — це підстава, яка сьогодні вже залежить від інших родичів, і тут змін немає.
Крім того, пропонується виключити з чинної редакції застереження про те, що не є перешкодою інші родичі, які самі потребують постійного стороннього догляду. Тобто, якщо, наприклад, у військовозобов’язаного є сестра, яка сама потребує постійного стороннього догляду, при буквальному застосуванні нової норми виникає серйозне питання: чи зберігається у військовозобов’язаного відстрочка згідно з пунктом 9. Формально така сестра підпадає під поняття «іншого родича», і без прямого застереження про те, що її власна потреба в догляді виключає її з числа осіб, які «перешкоджають», територіальні центри комплектування можуть трактувати її наявність як підставу для відмови. Це створює реальну передумову для судового оскарження відмов у відстрочці.
З точки зору юридичної техніки це одна з найнебезпечніших змін у всьому законопроекті: вилучення уточнювальної норми без запровадження нового чіткого критерію на заміну практично гарантовано переносить тягар спору з етапу нормотворення на етап правозастосування. Я, як юрист, прогнозую, що саме ця частина стане предметом найбільшої кількості судових розглядів, якщо законопроект буде прийнятий у запропонованому вигляді.
Опіка над недієздатною особою — неоднозначне нове формулювання
Відстрочка на цій підставі стосується осіб, яких суд визнав недієздатними — таких, що не усвідомлюють своїх дій і не керують ними, — та якщо військовозобов’язаного призначено їхнім опікуном за рішенням суду або органу опіки. Сьогодні для отримання відстрочки достатньо самого факту наявності цих двох обставин — судового визнання недієздатності та призначення опікуном, без додаткових умов щодо того, чи є у цього опікуна ще якісь родичі.
Законопроектом пропонується додатково вимагати, щоб опіка над цією особою не здійснювалася іншими особами. Принципово важливо, що у формулюванні використовується саме критерій «опіка не здійснюється», а не критерій «відсутні інші особи», що створює істотну невизначеність щодо застосування.
На мій погляд як юриста, ця норма допускає щонайменше два протилежні тлумачення. Згідно з буквальним, граматичним тлумаченням, відстрочка зберігається доти, доки опіка не здійснюється іншими особами паралельно або замість військовозобов’язаного, тобто за відсутності інших опікунів або піклувальників. За іншою версією, територіальні центри комплектування цілком можуть застосовувати більш суворе тлумачення за аналогією з іншими пунктами статті 23, вимагаючи відсутності взагалі будь-яких інших родичів, незалежно від того, чи здійснюють вони фактичну опіку. До появи судової практики з цього питання клієнтам, на яких поширюється ця підстава, слід бути готовими до того, що питання щодо збереження відстрочки може вирішуватися саме в судовому порядку.
Догляд за дружиною-інвалідкою першої або другої групи — додаткові вимоги
Відстрочка щодо догляду за дружиною-інвалідкою першої або другої групи також підлягає посиленню. Пропонується додатково вимагати, щоб така дружина ще й потребувала постійного стороннього догляду — тобто сам по собі факт інвалідності першої або другої групи більше не буде достатнім для відстрочки.
Друге відкрите питання — чи потрібно для підтвердження цього догляду оформляти його актом догляду або довідкою про компенсацію за догляд за цією дружиною, так само як і згідно з пунктом 9. На момент підготовки цього матеріалу текст законопроекту не дає остаточної відповіді на це питання, однак з огляду на те, що законодавець іде шляхом уніфікації критеріїв «постійного стороннього догляду» за всім колом підстав, запровадження такої вимоги видається цілком імовірним.
Догляд за дружиною-інвалідом третьої групи — зміна формулювання
Сьогодні ця підстава застосовується за умови, що інвалідність третьої групи дружини пов’язана з онкологією, відсутністю одного з парних органів, кисті руки, стопи ноги, — церебральним паралічем, паралітичними синдромами або психічними розладами. Цей вичерпний перелік законопроект не змінює.
Зміні підлягає саме формулювання підстави: пропонується оформити її саме як «відстрочку для догляду» за такою дружиною. Формально закон і цей пункт не вимагають, щоб дружина-інвалід третьої групи потребувала постійного стороннього догляду. Однак сам факт, що законодавець називає цю підставу «відстрочкою для догляду», створює суттєвий ризик на практиці: територіальні центри комплектування або органи місцевої влади, швидше за все, плутатимуть назву підстави з її змістом і вимагатимуть під час оформлення акта догляду або довідки про компенсацію за догляд (яка зараз не потрібна, але, можливо, знадобиться) фрази про те, що дружина потребує постійного стороннього догляду навіть там, де закон цього не вимагає. Як юрист, вважаю за необхідне заздалегідь попередити клієнтів про цей ризик необґрунтованого тлумачення та радити завчасно зібрати максимально повний пакет медичних і процесуальних документів.
Пункт 13: догляд за батьками-інвалідами першої та другої групи — найпоширеніша категорія, яка опинилася під загрозою
Пункт 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — ймовірно, найпоширеніша на практиці підстава для відстрочки серед тих, хто доглядає за батьками-інвалідами. Сьогодні відстрочка за цією підставою надається, якщо батько чи мати військовозобов’язаного або батько чи мати його дружини є інвалідом першої або другої групи, за умови відсутності у цього батька чи матері живого подружжя або подружжя-інваліда/зі довідкою ЛКК, та за умови відсутності інших дітей, крім самого військовозобов’язаного (або за наявності у них інвалідності/довідки ЛКК, або якщо вони теж є військовозобов’язаними — тоді батько чи мати має право обрати одного з них).
Законопроектом пропонується запровадити вимогу, щоб такий батько чи мати ще й потребували постійного стороннього догляду, чого чинна редакція пункту 13 сьогодні не вимагає. Зі стислого змісту законопроекту не можна виключити ймовірність того, що разом із цією вимогою буде введено й обов’язок оформлення догляду за батьком відповідним актом або довідкою про компенсацію, за аналогією з пунктами 9 та 14. Однак на момент підготовки цього матеріалу текст законопроекту не дозволяє однозначно підтвердити це припущення, і воно залишається на рівні обґрунтованого припущення, що випливає із загальної логіки документа.
З огляду на те, що пункт 13 — одна з найпоширеніших підстав для відстрочки, будь-яке його посилення торкнеться непропорційно великої кількості військовозобов’язаних осіб, а стрімке запровадження вимоги щодо акта догляду зворотно може створити ситуацію, за якої особи, що формально мають підстави для відстрочки, не зможуть її підтвердити через відсутність належним чином оформленого догляду. Клієнтам, яких це стосується, варто заздалегідь, до прийняття змін, подбати про оформлення акта догляду або довідки про компенсацію за догляд.
Пункт 14: догляд за родичами другого та третього ступеня споріднення — повне скасування та посилення
Щодо пункту 14 законопроектом передбачаються дві різні за характером зміни.
Відстрочку щодо догляду за родичами третього ступеня споріднення пропонується скасувати повністю. Оскільки до таких родичів належать, зокрема, тітка та дядько, посилення означає, що відстрочка щодо догляду за тіткою чи дядьком стане неможливою в принципі, незалежно від ступеня їхньої потреби в догляді.
Відстрочка для догляду за родичами другого ступеня споріднення (рідні бабуся, дідусь, брати, сестри, повнолітні онуки) зберігається, але суттєво посилюється. Сьогодні для збереження такого відстрочення необхідна наявність у родича інвалідності першої або другої групи та відсутність у нього родичів першого ступеня споріднення — подружжя та повнолітніх дітей, за винятком випадків, коли вони самі потребують постійного стороннього догляду.
У законопроекті пропонується два додаткові заходи щодо посилення вимог. По-перше, родич другого ступеня повинен буде не просто мати інвалідність першої або другої групи, а й сам потребувати постійного стороннього догляду. По-друге, коло родичів цього родича, що підлягають аналізу, розширюється: замість перевірки лише подружжя та повнолітніх дітей доведеться додатково аналізувати також рідних братів і сестер цього родича, а також його повнолітніх онуків (тобто родичів як першого, так і другого ступеня споріднення) — і лише за їхньої відсутності (або якщо вони самі потребують постійного стороннього догляду) збережеться можливість відстрочки.
Таким чином, коло осіб, чию присутність або відсутність потрібно встановлювати для підтвердження відстрочки, помітно розширюється, що на практиці суттєво ускладнює збір доказів і ставить під сумнів збереження відстрочки для значної частини осіб, які раніше користувалися цією підставою.
Пункт 15: відстрочка під час проходження військової служби другим із подружжя — тепер лише для жінок
Йдеться про підставу для відстрочки для того з подружжя, у кого є дитина віком до 18 років, а другий із подружжя вже проходить військову службу. У чинній редакції право на відстрочку за цією підставою має будь-який із військовозобов’язаних подружжя, незалежно від статі — як жінка, так і чоловік.
Законопроектом пропонується обмежити коло осіб, які мають право на цю відстрочку, лише жінками. Чоловік, навіть якщо його дружина також є військовозобов’язаною та проходить військову службу, на цій підставі оформити відстрочку більше не зможе. Це пряме звуження кола пільговиків без будь-яких додаткових умов, що безпосередньо зачіпає сім’ї, в яких обоє подружжя перебувають на військовій службі.
Відстрочка для державних службовців — скорочення переліку спеціальностей
Окрім перелічених вище сімейних підстав, законопроект стосується й відстрочки для державних службовців. Сьогодні така відстрочка надається за певним переліком спеціальностей і посад, критично важливих для функціонування державних органів. Згідно з коротким змістом законопроекту, цей перелік пропонується скоротити, що означає зменшення кількості державних службовців, які зможуть і надалі користуватися цією підставою.
Відстрочка для студентів, аспірантів, докторантів та інтернів
У чинній редакції право на відстрочку мають студенти денної та дуальної форми навчання, за умови, що рівень освіти, який вони здобувають, Це надає право на відстрочку учням професійно-технічних училищ, коледжів, студентам бакалаврату, магістратури, аспірантури та, відповідно, докторантури, а також тим, хто зарахований на навчання в інтернатуру.
Законопроектом пропонується зберегти відстрочку в колишньому вигляді для учнів професійно-технічних училищ, коледжів, студентів бакалаврату та магістратури, із збереженням вимоги щодо денної або дуальної форми навчання та наступного рівня освіти. А ось для аспірантів денної форми навчання вводиться істотна додаткова умова: право на відстрочку зберігається лише за умови, що Кабінет Міністрів України визначив відповідну спеціальність як критично важливу для забезпечення безпеки та оборони держави. Відповідної постанови Кабінету Міністрів на сьогодні не існує, і передбачити терміни її ухвалення наразі неможливо.
Варто особливо відзначити такий практичний ризик, що міститься в наведеному короткому викладі: доти, доки така постанова не буде прийнята, аспіранти фактично будуть позбавлені підстави для відстрочки, навіть якщо їхня спеціальність зрештою буде визнана критично важливою — просто тому, що підтвердити це право буде просто нічим. Крім того, сам перелік критично важливих спеціальностей, коли він все-таки з’явиться, з високою ймовірністю буде обмеженим, і вступ на визначені в ньому спеціальності стане практично неможливим через підвищений попит. Тобто навіть формально збережена можливість відстрочки для аспірантів ризикує виявитися значно вужчою, ніж це виглядає на папері законодавства.
Статус відстрочки для докторантів, згідно з наявним коротким змістом, також залишається недостатньо визначеним і, найімовірніше, буде також прив’язаний до тієї самої постанови Кабінету Міністрів про критично важливі спеціальності. Відстрочка ж для тих, хто зарахований на навчання в інтернатуру (як правило, це стосується медичних працівників), зберігається без змін.
З огляду на масштаб аудиторії, якої це стосується — студенти аспірантури та докторантури — це одна з найбільш чутливих змін у законопроекті з точки зору практичних наслідків.
Практичні рекомендації
1. Не панікувати та не діяти, випереджаючи події. Законопроект не спричиняє жодних правових наслідків на сьогодні. Особам, які вже мають право на відстрочку згідно з чинним законодавством, немає необхідності вживати будь-яких екстрених заходів лише на підставі одного лише законопроекту.
2. Керуватися виключно чинною редакцією законів. Відстрочки, оформлення яких уже розпочато або планується, слід оформлювати зараз, згідно з чинними правилами, а не чекати на результат розгляду законопроекту.
3. Заздалегідь зібрати повний пакет підтверджуючих документів. Для підстав, пов’язаних з доглядом за родичами (пункти 9, 13, 14), доцільно вже зараз мати на руках акт про догляд або довідку про компенсацію за догляд, навіть якщо чинна редакція цього не вимагає: це знижує ризик у разі прийняття змін.
4. Стежити за офіційною реєстрацією законопроекту. Доти, доки документ не зареєстровано у Верховній Раді, неможливо навіть точно сказати, коли і чи буде він взагалі розглядатися.
5. У разі виникнення суперечок із ТЦК вже зараз звертатися за правовою допомогою. З огляду на те, що навіть чинна редакція закону містить неоднозначності (наприклад, щодо питання доведення утримання повнолітньої дитини-інваліда), а пропонований законопроект додасть їх ще більше, своєчасне звернення до юриста знижує ризики необґрунтованої відмови.
Також рекомендую своє відео з аналізом законопроекту щодо скасування відстрочок за посиланням: https://youtu.be/21lWoZiINyA
