Кредити під час війни: сплачувати чи ні?

Під час війни почастішали звернення кредитних організацій — банків та мікрофінансових організацій — із позовними заявами до суду про стягнення кредитної заборгованості. Паралельно зростає й кількість людей, які приходять до мене з одним і тим самим питанням, щиро вважаючи: «у нас війна, тому можна нічого не платити». На жаль, це помилка, і вона може дорого коштувати, якщо діяти на її підставі наосліп.
У цій статті розберемо, які реальні правові аргументи можна використовувати, як оцінити власну ситуацію з кредитною заборгованістю у воєнний час і як діяти, щоб мінімізувати підсумкову суму, яку з вас можуть стягнути.
Також рекомендую своє відео на тему кредитів під час війни за посиланням: https://youtu.be/YBPKlmKXqnI
Перший крок: визначте дати
Перш ніж обирати стратегію поведінки, потрібно чітко встановити дві дати: коли було укладено кредитний договір (коли ви фактично брали кредит) і коли було внесено останній платіж за ним.
Ці дати — відправна точка для всього подальшого аналізу, оскільки саме від них залежить, чи можна в принципі розраховувати на застосування позовної давності, або ж потрібно відразу переходити до оскарження окремих складових боргу.
Термін позовної давності: коли є шанс повністю списати борг
Якщо з моменту укладення договору і, що важливіше, з моменту останнього платежу за ним минуло значний час — а саме, якщо останній платіж припадає на період до квітня 2017 року, — є реальні шанси повністю списати таку заборгованість на підставі пропуску терміну позовної давності.
Важливо розуміти, чому орієнтир саме такий, а не звичні «три роки до сьогоднішнього дня». Справа в тому, що під час війни діє нестандартний порядок обчислення строку позовної давності: формально загальний строк становить три роки, але в Україні ухвалювалися закони про продовження (призупинення перебігу) строку позовної давності — спочатку на період карантину, а потім і на період воєнного стану. Через ці послідовні призупинення реальний «безпечний» рубіж, після якого можна говорити про закінчення строку позовної давності, зміщується значно далі в минуле, ніж якби ви просто відрахували три роки назад від сьогоднішнього дня. Іншими словами, все, що припадає на період приблизно з квітня 2017 року і пізніше, з високою ймовірністю може бути стягнуто, а ось давніші борги — потенційний кандидат на списання за давністю.
Як діяти, якщо у вас є підстави вважати, що строк позовної давності пропущено:
1. Нічого не платіть — жодної гривні, навіть символічної суми, в рахунок цього боргу. Це ключове правило: навіть один-єдиний платіж, нехай і мінімальний, перериває перебіг строку позовної давності та фактично заново «обнуляє» відлік, надаючи кредитору законну можливість стягнути з вас всю суму боргу заново.
2. Дочекайтеся, поки кредитор сам звернеться до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. Ініціювати цей процес самостійно не потрібно.
3. Приєднайтеся до судового процесу в якості відповідача та письмово заявіть про застосування позовної давності. Ця заява обов’язково має бути подана саме в письмовій формі та долучена до матеріалів справи — усних заперечень під час засідання недостатньо, суд застосовує позовну давність лише на підставі письмової заяви сторони у справі.
Якщо всі умови дотримано — платежів не було, строк позовної давності дійсно пропущено з урахуванням усіх періодів його призупинення, — суд повинен відмовити у задоволенні позову кредитора в частині вимог, щодо яких строк позовної давності пропущено.
Якщо строк позовної давності не минув: розбираємо борг на складові
Якщо ж строк позовної давності не на Вашому боці — тобто останні платежі або сам кредит відносяться до пізнішого періоду, — впадати у відчай зарано. Потрібно уважно вивчити позовну заяву кредитора та з’ясувати, з чого саме складається заявлена до стягнення сума. Як правило, вона включає в себе кілька самостійних складових: суму основного боргу, пеню, штрафи, комісії та відсотки. Кожна з цих складових має свою правову долю, і далеко не кожну варто просто мовчки погоджуватися сплатити.
Пеня, штрафи та комісії. Ці суми в значній частині випадків можна і потрібно намагатися списати — діє законодавча заборона на стягнення неустойки (пеня, штрафи) за період воєнного стану. Це одна з найвагоміших ліній захисту, яку варто заявляти практично в будь-якому подібному спорі.
Відсотки. Стягнення відсотків за кредитом під час війни саме по собі є законним — це не та категорія платежів, яка підпадає під пряму заборону, як пені та штрафи. Однак тут діє інший захисний механізм: сформована судова практика ґрунтується на тому, що сума відсотків має бути розумною. Проблема в тому, що єдиного, чіткого критерію розумності не існує — у кожного судді своє розуміння того, яка сума є розумною. Хтось вважатиме розумною суму відсотків у розмірі половини основного боргу, а хтось — що й сума, рівна двом основним боргам, цілком укладається в розумні межі. Проте цю обставину не варто скидати з рахунків: аргумент про невідповідність нарахованих відсотків основному боргу варто заявляти й обґрунтовувати в суді — шанси на зменшення підсумкової суми цілком реальні, навіть якщо результат багато в чому залежить від конкретного судді.
Основний борг. Ця частина заборгованості являє собою фактично отримані вами за кредитом грошові кошти. Якщо строк позовної давності щодо цієї суми не минув, вона, як правило, буде стягнута в повному обсязі — це та частина боргу, оскаржити яку по суті найскладніше, оскільки йдеться про реально отримані та не повернені гроші.
Додаткові пільги для військовослужбовців та учасників бойових дій
Окрема, більш сприятлива ситуація складається для військовослужбовців та учасників бойових дій. Для цієї категорії боржників передбачені більш пільгові механізми: у них більше можливостей домогтися списання пені, штрафів та відсотків, обмежившись виплатою лише основної суми боргу.
Більше того, іноді можна письмово повідомити банк про свій статус військовослужбовця і навіть домогтися тимчасового призупинення виплат за основним боргом. На практиці цей механізм працює не завжди, і не всі банки однаково охоче йдуть на такі поступки, але спробувати має сенс — ризики мінімальні, а потенційна вигода значна.
Якщо справа ще не дійшла до суду: стратегія переговорів
Якщо кредитор поки що не звернувся до суду і справа перебуває на досудовій стадії, вся описана вище аргументація — щодо позовної давності, щодо заборони стягнення пені та штрафів, щодо розумності відсотків, щодо пільг для військовослужбовців — може і повинна використовуватися вами як переговорна позиція у прямому діалозі з банком.
Але тут діє важливе правило: доти, доки ви не домовилися з банком про конкретні умови, які вас влаштовують, платити що-небудь не рекомендується. Будь-який необдуманий платіж до досягнення домовленості може послабити вашу переговорну позицію і, як уже зазначалося, перервати перебіг позовної давності там, де вона могла б зіграти на вашу користь.
Якщо ж ви в принципі не хочете збільшувати заборгованість і маєте намір її погасити — робіть це правильно: погашайте борг одним повним платежем і одразу ж запитуйте в банку офіційну довідку про те, що заборгованість повністю погашена.
Категорично не рекомендую платити «потроху», невеликими частинами, без попередньої домовленості з банком про повне погашення боргу на конкретних умовах. Така тактика не вирішує проблему, а лише поглиблює її з двох причин: по-перше, кожен такий частковий платіж перериває перебіг позовної давності й заново запускає її відлік; по-друге, доки основний борг залишається непогашеним, на нього продовжують нараховуватися відсотки, і їх розмір з часом лише зростає. У результаті через рік ви можете зіткнутися з неприємною ситуацією: якби ті самі гроші, які ви віддавали частинами, були внесені одним платежем, ви могли б повністю погасити хоча б один із кредитів. А так — жоден кредит не закрито, заборгованість по суті не зменшилася, а розмір нарахованих відсотків лише збільшився.
Підсумковий алгоритм дій
Підсумуємо практичні кроки, які варто вжити, зіткнувшись із кредитною заборгованістю під час війни:
1. Встановіть точні дати — укладення кредитного договору та останнього платежу за ним.
2. Якщо останній платіж припадає на період до квітня 2017 року — не здійснюйте жодних нових платежів, дочекайтеся звернення кредитора до суду, приєднайтеся до справи та письмово заявіть про застосування позовної давності.
3. Якщо строк позовної давності не минув — уважно розберіть структуру боргу на основну суму боргу, пеню, штрафи, комісії та відсотки; домагайтеся списання пені, штрафів і комісій як таких, що не підлягають стягненню під час війни, оскаржуйте обґрунтованість нарахованих відсотків.
4. Якщо Ви військовослужбовець або учасник бойових дій — скористайтеся додатковими пільговими механізмами: домагайтеся списання пені, штрафів, відсотків, а за можливості — і тимчасового призупинення виплат за основним боргом.
5. Якщо справа ще не розглядається в суді — використовуйте всю цю аргументацію в переговорах з банком, але не платіть нічого, доки не буде досягнуто конкретної домовленості.
6. Якщо вирішили погасити борг — робіть це одним повним платежем з отриманням довідки про погашення, а не частинами.
Висновок
Міф про те, що воєнний час автоматично звільняє від обов’язку сплачувати за кредитами, є вкрай небезпечним: ігнорування боргу без розуміння реальної правової ситуації може призвести до того, що в суді з вас стягнуть повну суму, включаючи все, що теоретично можна було оскаржити. Водночас у сумлінного позичальника, який опинився у складній фінансовій ситуації під час воєнного часу, дійсно є законні інструменти для зменшення боргового навантаження — від позовної давності до заборони стягнення неустойки та пільг для військовослужбовців. Ключ до їхнього використання — не сліпа віра в те, що «платити не потрібно», а тверезий аналіз конкретних дат, структури боргу та норм, що застосовуються до вашої ситуації.
Також рекомендую своє відео на тему кредитів під час війни за посиланням: https://youtu.be/YBPKlmKXqnI
На цьому ресурсі використовується контент, створений або змінений за допомогою штучного інтелекту!



